Вершинозгарська сільська рада

                            

                                           СІЛЬСЬКИЙ  ГОЛОВА

                                  КУРЯТНИК  ВАЛЕНТИНА  ІВАНІВНА

 

                            ІСТОРІЯ  СЕЛА  ВЕРШИНА - ЗГАРСЬКА   

    В кінці ХVIIIстоліття   землі належали  пану Хорунжому, він виміняв за породистих собак  три сім`ї селян-кріпаків ( одна сім`я одна собака)  Сіпків, Довгалів, Качкалдів – далі пішов їх родовід  і по сьогоднішній день. З відси і назва село Хорунжівка.

    З 1917 року село Вершина Згарська назва пішла від річки Згар верхньої притоки Дніпра, яка  брала у нас початок і протікала через  село.

     З роками село розбудовувалося, збільшувалася кількість населення . Люди обробляли землі сім’ями , родинами , одні ставали заможнішими , розширяли своє господарство, скуповували землі.

    Село Вершина Згарська розташоване в південно  - східній частині  Драбівського  району Черкаської області за 16 кілометрів від райцентру смт Драбів. У східній частині села  проходить Одеська залізна дорога.

     Під час  Голодомору   1932 – 1933  років  по відомих даних померло від голоду 36 осіб з них 16 дітей . Почалася колективізація .  Заможних селян , які не хотіли віддавати своє майно  розкуркулювали. Забирали в господарстві все , зерно, худобу, інвентар, продукти, одяг. Висиляли з будинків , вони копали собі на полі землянки і там жили, Але в колгоспи іти добровільно  не хотіли.  Двох сільських жінок , яких спіймали   коли  вони несли додому по три качани кукурудзи посадили в тюрму.

     Так в  селі було створено перший колгосп який носив назву « Верхня Згар» та Вершинозгарська сільська Рада  народних депутатів, до складу якої входять   село  Рождественське та хутір Гайворонщина (  на землях яких садиба  колгоспу «Приклад»).

     На фронтах Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років  воювало 141 особа, з них не повернулися з поля бою – 71 .  Бойовими нагородами нагороджено  13 осіб ( орденом        « Великой Отечественной войныІ степени» 2 особи, орденом «Великой Отечественной войны ІІ степени» 9 осіб, орденом «Красной  Звезды» 3 особи, «Орден Славы»  - 1,  медалями « За победу над Германией»  4  особи, «За победу над Японией»  - 2 особи, «За от вагу» 1 особа, «За боевые заслуги» 1 особа, «За взятие Кинесбурга» 1 особа

     З 1953 році колгосп  імені «Калініна» ( на базі  з’єднання двох колгоспів «Верхня Згар», та «Приклад» ) . Цей союз   проіснував до 1956 року, потім колгоспи роє`дналися .

     З 1956 року колгосп  мав назву  імені «Малінкова» 

     В 1958 році  на території села міститься  Вершинозгарська сільська рада якій підпорядковано село Рождественське та центральна бухгалтерія  колгоспу  «Зоря комунізму», який обробляє землі  1,1 тис га, з них 0,9 тис га орної . Напрям господарства – зерновий з розвинутим м'ясо – молочним тваринництвом. З 1969 року  колгоспу присвоєно   звання  господарства високої культури землеробства. 7 колгоспників за  самовіддану працю  відзначені урядовими нагородами, ферму занесено в районну ЗОЛОТУ КНИГУ ПОШАНИ . В 1964 році село електрифіковане ,  відкрито нову  восьмирічну школу  де навчається 81 учень , в 1968 році встановлено  Обеліск Слави , в 1970 році  збудовано сільський будинок культури на 200 місць, медпункт , відділення зв’язку  дитячі ясла .   Сільська парторганізація  об’єднує 29 комуністів, комсомольська  - 14 членів ВЛКСМ.

 1973 рік  -  приєднано  колгосп «Україна»  ( з 1967 року) села Рождественське.  За 1970-1974 роки по підсумках першого всесоюзного змагання колгосп «Зоря комунізму»  нагороджено прапором Міністерства сільського господарства і ВЦРПС профспілок на вічне зберігання і автомашиною «Жигулі» під № 1 .

 Головами колгоспів були:

1930-1932 роки   - Кир,ян Григроій Савович

1933-1936 роки   - Скрипка Антон Макарович

1937-1938 роки   - Ткаченко Лука Савович

1939-1943 роки   - Нечаєнко Юхим Лукич

1944-1948 роки   - Тетьора з Чернещини, Сіпко Стефан Стефанович, Іващенко Савка Свиридонович.

1949-1951 роки   - Іващенко Іван Свиридонович

1952-1953 роки   - Горбатенко Григорій Петрович

1954-1958 роки   - Барвет Микола Євдокимович

1959-1975 роки   - Ткаченко Василь Лукич

1976-1977 роки   - Бердник Михайло Остапович

1978  рік              - Кучерявий Микола Миколайович

1979 рік               - Рацюк Алім Федорович

1980-1982 роки   - Кубрушко Василь Іванович

1983 рік               - Телепа Федір Іванович

1984-1989 роки   - Кролівець Борис Іванович

1990-1994 роки   - Пшиченко Олексій Григорович

з лютого 1994 року - Бердник Михайло Остапович

1995(січень-серень) - Курятник Микола Іванович

1995р. з вересня по вересень 1996 р. - Кир,ян Віталій Іванович

1996 з жовтня по січень 1998 р. - Гривенко Анатолій Федорович

1998 з лютого по  травень 1999 р. - Волошин Анатолій Федорович

1999 з червня і по даний час Борисенко Олександр Миколайович                          (Управляючі :  Перепилиця Валерій Володимирович, Власенко Микола Володимирович, Павлик Валерій Віталійович, Борисенко Микола Олександрович) 

  В 1990 році   проведено реорганізацію колгоспів,  роз’єднання  колгоспу «Зоря комунізму» та  відокремлено село Рождественське  від Вершинозгарської сільської ради і створено колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Дніпро».

На даний час  на сільських землях господарює СТОВ «Агрофірма «Колос»  з 2001 року  директор Борисенко Олександр Миколайович в оренді  234 земельні паї та  201,5   га      державних земель, СФГ «Згарі»  керівник Курятник Микола Іванович  16, 8    землі та 4 земельні паї в оренді,   5 одноосібників .

    Протяжність села   5      км , центральна вулиця Шевченка , паралельні їй вулиця Л.Українки та вулиця Привокзальна, провулки Б.Хмельницького, Набережний, Польовий. Вулиці асфальтовані, освітлюються. В центрі  села Братська Могила де поховано 42 невідомі солдати та капітан-розвідник Годько М.О. , Обеліск Слави на якому викарбувані  імена 71 жителів села, які загинули  захищаючи Вітчизну в роки ВВвійни. Встановлено пам`ятний знак  жертвам Голодомору в 2006 році  , силами  сільських жителів  та з допомогою отця Димитрія  Івануса створено  православну церкву в пристосованому приміщенні  в 2004 році

    Соціальний потенціал села забезпечують Фельдшерський пункт, магазин РайСТ, приватний ( п/п Ткаченко Г.П.) , торгова точка в відділенні зв’язку , відділення зв’язку та ощадбанку, будинок культури, сільська бібліотека, обмінний пункт ( місцевого господарства), сільська рада  ( з 2006 року  сільський голова Курятник Валентина Іванівна), загальноосвітні заклади не функціонують. Село газифіковане ( 16.08.2005 підведено газ в 78 будинків), є центральне водопостачання. Налагоджено автотранспортний зв'язок  , щодня  три автобусні рейси  Вершина Згарська - смт. Драбів- Кононівна  забезпечує приватний підприємець Сім’я  Анатолій Миколайович 

Станом на  01.01.2009 в селі зареєстровано 274 особи, з них  98 осіб пенсіонери . 1 інвалід ВВвійни,   17 осіб мають статус учасників війни, 3 - члени сімей загиблого,  50 – «Діти війни», 11 одиноких. Народилося - 1, померло - 8.

Станом на 01.01.2010 в селі зареєстровано 266 осіб, з них  85 осіб пенсіонери, 1 інвалід війни, 3 члени сімей загиблого, 50 - "Діти війни", 8 одиноких, 37- діти до 18 років. Народилося -0, померло -10 осіб. 

Станом на 01.01.2011 в селі зареєстровано 262 особи,  чоловіки 113, жінки 149; в тому числі 98   пенсіонери,  48 - "Діти війни" 14- учасники війни, 6 - одинокі,  47  діти  до 18 років, 1 інвалід війни. Народилося -6 , померло - 7.

Станом на 01.01.2012 в селі зареєстровано 242 особи, чоловіки 107, жінки  135; в тому числі  78 енсіонери, 45 "Діти війни", 11- учасники війни, 4 члени сімей загиблого, 39  діти до 18 років. Народилося - 1, померло - 4

Станом на 01.01.2013 в селі зареєстровано 240 осіб, чоловіки 105, жінки 135; в тому числі  72 пенсіонери, 42 "Діти Війни", 9 учасники війни, 39 діти  до 18 років. Народилося - 4, померло - 3.